Юлія Сторчак  |  2022-06-10

Два місяці тому я привезла свого тата Геннадія Івановича до пансіонату для людей похилого віку «Золота осінь».

Хоча він у мене ще не дуже старенький, але тут йому краще, ніж жити одному в задушливій однокімнатній квартирі на десятому поверсі. Мама померла два роки тому і йому самому стало важко жити без неї.

В пансіонаті його дуже добре доглядають і смачно годують, а головне те, що він у безпеці. Тато в мене інвалід і пересувається на інвалідному візку.

Благо те, що в цьому пансіонаті все обладнано для людей з обмеженими можливостями здоров'я і тато може вільно пересуватися пансіонатом і регулярно виходити на свіже повітря. Йому не потрібно самому собі готувати їжу і прати одяг, а я можу бути за нього спокійна.